ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ ЗВЕРТАЄМО УВАГУ СПОЖИВАЧІВ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ!
ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДОВІДОК ВИКОРИСТОВУЄ ДАНІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ НАЙПОВНІШИЙ І НАЙРЕТЕЛЬНІШИЙ КРИТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ У ВІДПОВІДНИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ОБСЕРВАТОРІЇ
UK EN
  головна |  новини |  контакти |  гостьова книга |  файли |  документи |  аудіозаписи |  паспорт погоди | 

Про ЦГО
Перші дослідження погоди і клімату на теренах України проводилися ще у 30-х рр. XVIII століттяі пов’язані з експедиціями, які організовувала Петербурзька академія наук, яка на той час була головнимцентром науки у Російській імперії. Там же, у Санкт-Петербурзі, у 1722 р. були розпочаті перші метеорологічні спостереження, а потім вони розпочинаються і в інших містах, зокрема у Харкові (1738-1741), Сновську (нині Щорс), під Черніговом (1769-1782). У 1770-1771 рр. лікар Лерхе провів перші інструментальні спостереження у Києві. На початку ХІХ століття в Україні з’являються любительські метеостанції у Києві (1804), Бердичеві (1814), Одесі (1821), Полтаві (1824). Проте всі ці спостереження проводилися нерегулярно та за різнимиметодиками.

Заснована у 1855 р. у Києві при університеті Святого Володимира метеорологічна обсерваторія через деякий час стала центром дослідження клімату й зіграла значну роль у подальшому розвитку метеорологіїі кліматології в Україні, фактично започаткувавши створення метеорологічної служби України.

Першим директором Київської метеорологічної обсерваторії був фізик Е.А. Кнорр. Обсерваторією в різний час керували видатні вчені-професори М.І Тализін, П.І. Броунов, академіки М.П. Авенаріус, Й.Й. Косоногов, Б.І. Срезневський, а також метеоролог Т.К. Богатир, який з часом став керівником гідрометслужби України. Всього обсерваторією керували понад 30 директорів.

У 1924 р. обсерваторія була виведена зі складу університету і підпорядкована Укрнауці. У 1925 р. Київська метеорологічна обсерваторія реорганізована у магнітно-метеорологічну. З 1929 р. обсерваторія переходить до складу української гідрометслужби. Розміщувалась обсерваторія (до 1964 р.) за адресою: вулиця Л. Толстого, 14.
Після звільнення Києва від німецької окупації робота обсерваторії була відновлена у 1944 р. в м. Києві по вул. Толстого, 14. Її новими керівниками були В.П. Попов та І.І. Данільцев, назва теж змінилась – Науково-дослідна геофізична обсерваторія.
У 1941 р. в Києві засновується друга гідрометеорологічна установа – Київська гідрологічна обсерваторія. Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 листопада 1952 р. у Києві в 1953 р. організується Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, до складу якого увійшли частини обох обсерваторій геофізичної та гідрологічної. Інститут з 1958 р. розмістився за нинішньою адресою: проспект Науки, 37. У 1956 р. на базі режимних відділів Управління гідрометслужби Української РСР була організована Київська гідрометеорологічна обсерваторія (з травня 1973 р. – Українська гідрометеорологічна обсерваторія) – головний методичний центр усіх видів гідрометеорологічних спостережень (крім морських).

З 1964 р. обсерваторія розміщується у новозбудованому приміщенні за адресою: проспект Науки, 39, корпус 2. У 60-х роках минулого століття в гідрометслужбі почав розвиватись новий напрямок діяльності – вивчення і контроль забруднення
природного середовища. Для керівництва цим видом робіт в обсерваторії у березні 1973 р. організовано відділ спостережень і контролю за забрудненням зовнішнього середовища, який з часу створення по 1980 р. очолював В.І. Дугінов. У цей час
також розширюються роботи з вивчення радіоактивного забруднення природного середовища, які особливо активізувались з 1986 р. після катастрофи на Чорнобильській АЕС, коли було створено єдиний в Україні відділ радіаційно-екологічного
контролю.

У 1980-1983 роках у складі Української ГМО відбулись деякі зміни. У 1980 р. на базі відділу спостережень і контролю за забрудненням зовнішнього середовища був організований Київський центр по вивченню і контролю забруднення природного середовища, який працював як самостійна організація до 30.09.1988 р. У 1983 р. Українська ГМО була об’єднана з Українським бюро погоди, і ця організація одержала назву – Гідрометцентр Українського республіканського управління по гідрометеорології та контролю природного середовища (УкрУГКС) . Однак з 1 жовтня 1988 р. всі режимні відділи Гідрометцентру були повернуті до складу новоствореного Українського центру радіаційного контролю і вивченню забруднення природного середовища (УкрЦРКСПС). З 24 жовтня 1988 р. Центр очолив О.О.Косовець, який до того з грудня 1985 р. очолював відділ вивчення та контролю забруднення природного середовища УкрУГКС. Відповідно до п. 2 наказу Українського республіканського управління по гідрометеорології від 20.02.1989 р. № 44 УкрЦРКСПС перетворено на Український центр по радіаційних і гідрометеорологічних спостереженнях (Український ЦРГС).

З 1 лютого 1989 р. Центр переведено на самостійний фінансовий баланс. Український ЦРГС з 1 травня 1992 р. було реорганізовано в Республіканський центр спостережень за станом природного середовища (РЦСПС), а його керівник увійшов до складу новоствореної в Держкомгідрометі України колегії. У квітні 1993 р. у Центрі відкрито рахунок по спецкоштах, який дозволив в умовах дефіциту бюджетного фінансування зменшити негативні наслідки фінансової кризи в Україні.

З 1 травня 1996 р. РЦСПС отримує назву, яка більш повно відповідає сучасним та історичним функціям організації – Центральна геофізична обсерваторія (ЦГО). Директором обсерваторії залишається О.О. Косовець. Працюючи на посаді директора ЦГО, Косовець О.О. паралельно з основною роботою керівника постійно займається науково-просвітницькою роботою з природоохоронної тематики та моніторингу довкілля, є співавтором чотирьох монографій, десятків наукових статей і публікацій, через засоби масової інформації активно популяризує діяльність гідрометслужби України та ЦГО.

Вагомим є міжнародний аспект діяльності Косовця О.О. у сфері моніторингу забруднення природного середовища. З 1992 по 2014 рр. він очолював робочу групу з моніторингу Міждержавної ради з гідрометеорології країн СНД (МРГ). У березні 2000 р. наказом Голови Держгідромету йому присвоєно звання ”Почесний працівник гідрометслужби”, а у серпні 2006 р. – присвоєно звання ”Почетный работник гидрометеослужбы России”. Загалом, 21 працівнику обсерваторії присвоєно звання ”Почесний працівник гідрометслужби” (без підпорядкованих гідрометстанцій).

Обсерваторія є найстарішою організацією в системі гідрометслужби України, в якій зберігаються матеріали гідрометеорологічних спостережень з середини ХІХ століття. За широтою напрямків діяльності обсерваторія не має аналогів у Європі. З нагоди 150-річчя заснування ЦГО за заслуги перед українським народом у лютому 2006 р. її нагороджено Грамотою Верховної Ради України. Таку високу нагороду серед організацій гідрометслужби має лише ЦГО.

Відділ метеорології. Основні функції відділу виконувалися з моменту заснування обсерваторії у 1855 р. – це узагальнення даних спостережень, методична допомога іншим спостереженим організаціям.

На сьогодні відділ забезпечує розробку нормативних документів та дотримання єдиних методик у проведенні спостережень на метеостанціях та постах з метеорологічним розділом роботи на території України, надання допомоги в освоєнні нових
приладів, технологій та методик спостережень, контроль та узагальнення метеорологічних та актинометричних даних. До метеорологічних щомісячників і щорічників включаються режимні дані всіх метеостанцій і постів.

Усі станції провадять восьмиразові спостереження за основними метеорологічними елементами: температурою і вологістю повітря, температурою ґрунту, напрямом і швидкістю вітру, атмосферним тиском, опадами, хмарністю, сніговим покривом.
Цілодобово проводяться спостереження за атмосферними і стихійними гідрометеорологічними явищами.

На багатьох станціях впроваджені нові прилади вітчизняного виробництва: барометри БАР, анемометри МАРК-60, вимірювачі опадів автоматизовані ВОА-1М, вимірювачі висоти нижньої межі хмар ”Промінь”, на станціях впроваджене автоматизоване робоче місце техніка-метеоролога АРМ-МЕТЕО. Передачу синоптичних та штормових телеграм здійснюють через мережу Інтернет. Пріоритетну кліматичну мережу складають реперні станції, які мають довгий ряд спостережень, найбільш кваліфіковані кадри і розширену програму спостережень і робіт.

Інформація про погоду з 61 станції використовується для регіонального міжнародного обміну. Телеграми з індексом ”Клімат” з осередненими за місяць даними подають 30 метеостанцій для обміну за програмою Всесвітньої метеорологічної
організації.

Сектор аерології працює у складі відділу метеорології і здійснює методичне керівництво мережею аерологічних станцій гідрометслужби України, у т.ч. контролюєдотримання методик проведення аерологічних спостережень, якість даних. Перший випуск радіозонду в Києві був проведений влітку 1935 р. з площі Богдана Хмельницького, а нині здійснюється з території метеостанції ЦГО на проспекті Науки, 37.

Аерологічні спостереження або температурно-вітрове зондування атмосфери здійснюється за до помогою радіозондів, результатом цього процесу є визначення температури, вологості, тиску, напряму та швидкості вітру на різних висотах.

Дані аерологічних спостережень використовуються прогностичними органами гідрометслужби для складання прогнозів погоди, у т.ч. для обслуговування авіації, а також науковцями. Відділ кліматології існує з 1925 р. і готує кліматологічну
інформацію. Найповніше, і в зручній для споживача формі, кліматологічна інформація представлена у Довідниках, кліматичних атласах, монографіях та ін.

У 2005 р. відділ кліматології завершив роботи над фундаментальною працею – ”Кліматичний кадастр України”. Підготовлений Кадастр відрізняється від раніше виданих Довідників як за формою, так і за змістом і відображає сучасний стан клімату України. ”Кліматичний кадастр України” складається з 6 частин: ”Сонячна радіація та сонячне сяйво”, ”Атмосферний тиск і вітер”, ”Температура повітря та ґрунту”, ”Вологість повітря, атмосферні опади та сніговий покрив”, ”Хмарність”, ”Атмосферні явища та ожеледно-паморозеві утворення”.

У Кадастрі приведено багаторічні показники метеорологічних величин за окремі години, добу, місяць, а також за рік. На основі кліматичної інформації, яка узагальнювалась для складання ”Кліматичного кадастру

України”, у 2003 р. було видано колективну монографію ”Клімат України”, підготовлену фахівцями гідрометслужби.

Відділ брав активну участь у підготовці монографії ”Клімат Києва”, яка була видана у 2010 р. За ініціативи директора ЦГО у 2009 р. були надруковані ”Кліматичні рекорди Києва”, у 2010 р. Вийшли з друку плакати ”Кліматичні рекорди України” та ”Кліматичні рекорди Київщини”.

Відділ гідрології та державного водного кадастру. В 1877 р. у Києві на Дніпрі було відкрито водомірний пост, а вже у 1881 р. з’явилось перше видання з даними водомірних спостережень.

У складі обсерваторії окремий підрозділ з гідрології з’явився у 1956 р. Однак відлік своєї діяльності відділ бере з жовтня 1927 р., коли до Управління метеорологічної служби УСРР було приєднано Гідрометричну частину Наркомзему УСРР і утворено Управління метеорологічної і гідрологічної служби УСРР.

Відділ гідрології здійснює методичне керівництво гідрометеорологічними організаціями гідрометслужби України з гідрологічним розділам робіт.

У відділі здійснюється обробка даних спостережень, підготовка і видання матеріалів державного водного кадастру, в т.ч. гідрологічних щорічників та довідників.

Значним досягненням відділу останніх років є відновлення видання довідників ”Багаторічні дані про режим і ресурси поверхневих вод суші” у 3-х випусках, до яких на сьогодні включено узагальнення матеріалів по 2010 рік з інформацією про режим річок, озер та водосховищ.

Популяризації гідрологічних досліджень сприяють підготовлені у відділі плакати ”Гідрологічні рекорди України” (2012 р.) і ”Гідрологічні рекорди водпоста Київ” (2014 р.).

Комплексна гідрографічна партія (КГГП) існує у складі ЦГО з 1959 р. і є спеціалізованим структурним підрозділом. КГГП створена у 1952 р. для вивчення стихійних та небезпечних гідрологічних явищ, проведення гідрографічних обстежень, картометричних і топографо-геодезичних робіт, а також методичного керівництва аналогічними роботами, які виконуються на мережі спостережень гідрометслужби.

В останні роки фахівцями КГГП підготовлено і видано ”Каталог висот метеорологічної мережі”,”Матеріали спостережень за сніговим покривом і опадами в горах”, ”Каталог селевих басейнів і осередків”, ”Каталог висот гідрологічної мережі гідрометслужби України”. Відділ спостережень за станом хімічного забруднення створений у складі обсерваторії у 1973 р., проводить спостереження за станом хімічного забруднення природного середовища на мережі, закріпленій за ЦГО (Київ і Київська область) та аналіз проб довкілля, які надходять з гід рометеорологічних організацій, формує первинний банк даних з хімічного забруднення атмосферного повітря та поверхневих вод суші за даними мережі спостережень.

Здійснює методичне керівництво гідрометеорологічними організаціями та контролює якість результатів спостережень за станом забруднення довкілля.

До складу відділу входять п’ять лабораторій: спостережень за за брудненням атмосферного повітря, спостережень за забрудненням по верхневих вод суші, гідробіології, спостережень за забрудненням ґрунтів та моніторингу важких металів, фізико-хімічних методів аналізу.

На території Києва та міст Київської області – Білої Церкви, Броварів, Обухова та Українки – спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводяться на 21 посту. Аналізуються сумарні проби атмосферних опадів та проби снігового покриву, відібраних на станціях спостережень за хімічним складом опадів по території України. Також на 41 станції визначається рН опадів кожного випадіння.

Здійснюється визначення вмісту важких металів в аерозолях у містах України. Здійснюються спостереження за станом хімічного забруднення поверхневих вод суші та за гідробіологічними показниками у пунктах мережі спостережень.

Кожного року здійснюється обстеження ґрунтів сільгоспугідь у областях України на вміст залишкових кількостей пестицидів і нітратів та ґрунтів у містах України для визначення вмісту токсикантів промислового походження.

Відділ радіаційно-екологічного контролю було створено у липні 1986 р. Фахівці обсерваторії, у тому числі і співробітники відділу, брали активну участь в оцінці масштабу наслідківаварії на ЧАЕС, виявленні та уточненні контурів зон радіоактивного забруднення території України.

До складу відділу входять: лабораторія радіаційного контролю повітря (організована у 1964 р.), лабораторія радіохімії та пробопідготовки, сектор спектрометрії та сектор підготовки інформації.

Основними напрямками діяльності відділу є методичне керівництво мережею спостережень гідромет служби з радіоекологічного розділу та систематизація і узагальнення даних з радіоактивного забруднення довкілля на території України.

Відділ спеціалізується на виконанні: – відбору та лабораторних аналізах проб природного середовища з використанням радіометричного, радіохімічного та гамма-спектрометричного методів досліджень; – вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання на земельних ділянках, у промислових та житлових приміщеннях; – визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування, будівельних та пиломатеріалах, тощо.

До сфери діяльності відділу залучені станції спостережень та лабораторного контролю, пункти контролю радіоактивного забруднення атмосферних випадів, пункти контролю повітряних аерозолів та пункти відбору проб поверхневих вод суші.

Діюча сьогодні радіометрична мережа охоплює всю територію України і дозволяє здійснювати контроль за основними факторами, що формують дозові навантаження і можуть негативно вплинути (у випадку порушення технологічного циклу на радіаційно-небезпечних об’єктах) наздоров’я населення.

Відділ інформації про стан забруднення природного середовища як самостійний підрозділ був виділений з відділу спостережень за станом забруднення природного середовища у серпні 1980 р.

Основними завданнями відділу є забезпечення державних органів, організацій, підприємств, засобів масової інформації (ЗМІ) поточною інформацією про стан забруднення природного середовища, а також збір і обробка оперативної та режимної інформації від гідрометеорологічних організацій
про стан забруднення природного середовища на території України; аналізі узгодження результатів розрахунків фонових концентрацій про забруднення повітря в містах України; розрахунок фонових концентрацій шкідливих домішок у повітрі Києва та містах Київської області та розрахунокфонових концентрацій забруднювальних речовин у воді водотоків на запит організацій; підготовка матеріалів спостережень, інформативних матеріалів про стан забруднення довкілля для галузевого державного архіву гідрометслужби; здійснення методичного керівництва лабораторіями мережі спостережень з питань підготовки інформаційних матеріалів.

Узагальнення інформації про стан забруднення навколишнього природного середовища на території України здійснюється за даними лабораторій мережі моніторингу довкілля державної гідрометслужби.

Інформація про стан забруднення довкілля в Києві та містах Київської області, а також про стан забруднення навколишнього природного середовища на території України за І півріччя та рік розміщується на сайті ЦГО (www.cgo.kiev.ua).

У 2003 р. за даними спостережень ЦГО та за участю її фахівців підготовлено ”Екологічний атлас Києва”, виданий за сприяння Київської міської держадміністрації; у 2006 р. підготовлено друге, доповнене видання цього Атласу. В основному, за даними ЦГО Державним науково-виробничим об’єднанням ”Картографія” видано навчальну карту ”Україна. Екологічна ситуація” (2011 р.).

Галузевий державний архів гідрометслужби України (ГДА гідрометслужби) створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 р. № 570 ”Про створення галузевого державного архіву Державного комітету по гідрометеорології”. Він є правонаступником гідрометеорологічного фонду гідрометслужби, заснованого у 1958 р.

ГДА є структурним підрозділом ЦГО з особливим статусом. Це єдиний в Україні спеціалізований архів, у якому зберігається унікальна інформація про минулий та сучасний стан довкілля України за його кількісними та якісними показниками, а саме: документи з питань гідрології, метеорології, агрометеорології, аерології, синоптики, гідробіології, відомості про радіаційний контроль та матеріали спостережень за забрудненням навколишнього середовища за даними спостережень гідрометеорологічних станцій, гідрометеорологічних постів та постів спостереження за забрудненням атмосфери у декількох десятках міст України.

Галузевий державний архів гідрометслужби функціонує у складі трьох відділів. Основним завданням відділу підготовки та видачі інформації є забезпечення спеціалізованою гідрометеорологічною інформацією та інформацією про стан довкілля органів державної влади, міністерств, відомств, організацій та установ галузей економіки України різних форм власності. Ці роботи виконуються відповідно до договорів або разових замовлень за відповідну плату, юридичною підставою якої є Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. №1102 ”Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій”.

Дані, підготовлені у відділі, мають необхідне науково-технічне й історичне підґрунтя, бо вони, перш ніж лягти в основу розрахунків чи довідок, пройшли необхідний контроль у відповідних методичних відділах ЦГО.

У відділі зберігання інформації на паперовихносіях гідрометеорологічна інформація та інформація про стан забруднення довкілля знаходиться у фондах: метеорологічному, гідрологічному, агрометеорологічному, синоптичному, аерологічному,
даних спостережень за станом забруднення природного середовища, даних гідрометеорологічних спостережень відомчої мережі, інформаційно-довідкової та нормативної літератури. Архів містить окремі матеріали метеорологічних спостережень з початку XIX ст., унікальні гідрологічні щорічники Австро-Угорщини з середини XIX ст., документи періоду Першої світової, громадянської та Другої світової воєн.

Відділ зберігання інформації на технічних носіях отримує на довготермінове зберігання гідрометеорологічну інформацію та інформацію про стан довкілля, що утворюється в установах гідрометеорологічної служби України. Відповідно до встановлених вимог забезпечує компактне та надійне зберігання і доступ до інформації на технічних носіях.

Відділ техніки існує в обсерваторії з 1965 р. Він займається регламентною профілактикою та ремонтом обладнання постів спостережень за забрудненням атмосферного повітря, проводить метрологічну повірку приладів з моніторингу, яких налічується близько 300 одиниць. До складу відділу входять сектори метрології, технічного обслуговування, обслуговування комп’ютерних мереж.

У обсерваторії також функціонують – бухгалтерія (1989 р.), відділи господарського забезпечення (1944 р.), кадрів (1989 р.) та організаційно-плановий (1994 р.).

новини ЦГО
26.04.2017  Довідка про погодні параметри у місті Чорнобиль 26 квітня 1986 року
05.04.2017  ПРО ПОГОДУ Й ВОДУ
05.04.2017  Четверте квітня у столиці виявилось першим літнім днем у цьому році
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії у вівторок середньодобо
04.04.2017  Друга поспіль ніч у столиці стала рекордною
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії 4 квітня у Києві спосте
03.04.2017  Погодні підсумки дуже теплого і сухого березня у столиці
Закінчився березень, який на 5,5 °С був теплішим за кліматичну норму. За даними спостережень
за поточний місяць
94640 переглядів
1135 відвідувачів



ваш IP 54.224.76.106
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії