ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ ЗВЕРТАЄМО УВАГУ СПОЖИВАЧІВ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ!
ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДОВІДОК ВИКОРИСТОВУЄ ДАНІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ НАЙПОВНІШИЙ І НАЙРЕТЕЛЬНІШИЙ КРИТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ У ВІДПОВІДНИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ОБСЕРВАТОРІЇ
UK EN
  головна |  новини |  контакти |  гостьова книга |  файли |  документи |  аудіозаписи |  паспорт погоди | 
за місяць
37613 переглядів
741 відвідувачів
1414 сессій
3273 хостґв



Про стан забруднення навколишнього природного середовища у м. Києві і Київській області у червні 2017 року

АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

Центральною геофізичною обсерваторією спостереження за забрудненням  атмосферного повітря  проводились на 16 стаціонарних постах міста Києва  (на ПСЗ № 10 та ПСЗ №13 спостереження проводились не в повному обсязі через відключення від електромережі).

Місто Київ.

Для визначення забрудненості повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6552 проби. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів та ін. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) рівень забруднення у червні загалом по місту характеризувався, як високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на одному посту (район Бессарабської площі) він характеризувався, як дуже високий, на одинадцяти постах - як високий, на ПСЗ №4 – як підвищений, на ПСЗ №5 – як низький. На ПСЗ №10 та ПСЗ №13 ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

У червні середньомісячні концентрації чотирьох забруднювальних речовин (другого та третього класу небезпеки) перевищували ГДКс.д.: діоксиду азоту – у 3,3 раза, формальдегіду – у 3,0 рази, оксиду азоту – у 1,3 раза, фенолу – 1,1 раза. Середньомісячна концентрація оксиду вуглецю була на рівні 1,0 ГДКс.д.

Вміст завислих речовин за середньомісячними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. на ПСЗ № 7 (Бессарабська площа) та ПСЗ № 11 (пр. Перемоги) – в 1,3 раза, на інших постах він був у межах 0,7-0,8 ГДКс.д. Максимальні  разові  концентрації  завислих  речовин  коливались  у межах  0,2-0,4 ГДКм.р.

Середньомісячні та максимальні концентрації діоксиду сірки на постах і загалом по місту не перевищували рівнів відповідних санітарно-гігієнічних нормативів.

З оксиду вуглецю перевищення ГДКс.д. за середньомісячними концентраціями в 1,8 раза відмічалось на Бессарабській площі, в 1,6 раза – на площі Перемоги, проспекті Перемоги, в 1,4-1,5 раза – на вул. Довженка, Деміївській площі, вул. Скляренка, в 1,1-1,3 раза – на вул. Межигірській та Оболонському проспекті. На всіх інших постах середньомісячні концентрації оксиду вуглецю були у межах 0,2-0,9 ГДКс.д. Максимальні концентрації досягали 1,8 ГДКм.р. в районі Бессарабської площі, проспекту Перемоги, 1,4 ГДКм.р. – на площі Перемоги, 1,2 ГДКм.р. – на вулицях Стражеска, Довженка, Скляренка та Деміївській площі. Всього у червні зафіксовано 60 випадків перевищення ГДКм.р., що становило 7,9% від загальної кількості спостережень. Найбільша кількість випадків перевищення ГДКм.р. з оксиду вуглецю зафіксована на Бессарабській площі – 41,7 %, площі Перемоги – 27,1% та проспекті Перемоги (район метро Святошин) – 22,9%.

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. на всіх постах. Більш високі середньомісячні концентрації відмічені на Бессарабській площі – 4,6 ГДКс.д., Деміївській площі – 4,0 ГДКс.д., проспекті Перемоги і Оболонському проспекті – 3,9 ГДКс.д., вул. Довженка, площі Перемоги – 3,8-3,6 ГДКс.д.. На інших постах середній вміст діоксиду азоту був у межах 2,7-3,4 ГДКс.д., на ПСЗ № 5 – 1,3 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки досягав рівня 1,5-1,6 ГДКм.р. на проспекті Перемоги, площах Перемоги та Бессарабській, 1,1-1,3 ГДКм.р. - на інших постах; на ПСЗ № 5 максимальна концентрація становила 0,5 ГДКм.р. Всього у червні зафіксовано 164 випадки перевищення ГДКм.р., що становило 16,7% від загальної кількості спостережень по місту (в минулому місяці – 19,8%). Найбільшу кількість  випадків перевищення ГДКм.р. з діоксиду азоту зафіксовано на ПСЗ № 7 – 47,9 %, ПСЗ № 2 – 29,2%, ПСЗ № 20 – 28,1%, ПСЗ № 11– 27,1%, ПСЗ № 6 – 16,7%.

Вміст формальдегіду у червні, порівняно з травнем, підвищився. Середньомісячні концентрації перевищували рівень ГДКс.д. на всіх постах. Високий середньомісячний вміст формальдегіду зафіксовано на Бессарабській площі – 3,8 ГДКс.д., проспекті Перемоги – 3,7 ГДКс.д., вул. Каунаській – 3,5 ГДКс.д., на площі Перемоги та Деміївській площі – 3,4 ГДКс.д. На інших постах середньомісячні концентрації формальдегіду були у межах 2,3-3,3 ГДКс.д., на ПСЗ №5 – 1,1 ГДКс.д. Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,3-0,6  ГДКм.р.

Середня концентрація оксиду азоту (визначався тільки на ПСЗ №20 - Деміївська площа) у червні дорівнювала 1,3 ГДКс.д., максимальна – 0,4 ГДКм.р.

У червні в повітрі Києва помітно підвищився вміст фенолу. Середньомісячні концентрації цієї домішки перевищували ГДКс.д. в 1,3 раза на вул. Довженка, в 1,2 раза - на бул. Лесі Українки та вул. Скляренка, в 1,1 раза – на вул. Каунаській та Оболонському проспекті. Максимальні разові концентрації фенолу були у межах 0,6-0,7 ГДКм.р.

Середньомісячні та максимальні концентрації аміаку, хлористого водню, фтористого водню  не перевищували рівень відповідних санітарно гігієнічних нормативів.

У червні найбільш забрудненим виявився район Бессарабської площі, де рівень забруднення оцінювався, як дуже високий. Райони проспекту Перемоги (біля метро Святошин), Деміївської площі (Центральний автовокзал), вул. Довженка (біля метро Шулявка), Оболонського проспекту, площі Перемоги, вулиць Каунаської, Скляренка, район перетину бул. Вацлава Гавела та вул. Стражеска, бул. Лесі Українки, вул. Попудренка, Гідропарку характеризувались високим рівнем забруднення повітря. На вулиці Інженера Бородіна (колишня С. Лазо) рівень забруднення повітря характеризувався як підвищений. Низьким забрудненням повітря характеризувався проспект Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії)

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря у Києві порівняно з травнем цього року підвищився, особливо формальдегідом, фенолом, що пов’язано з підвищенням температури та недостатньою кількістю опадів.

Порівняно з червнем 2016 р. рівень забруднення повітря в місті дещо знизився: зафіксовано зниження середньомісячних концентрацій діоксиду азоту, оксиду азоту, формальдегіду.

Для визначення забрудненості повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6734 проби. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів та ін. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) загальний рівень забруднення у серпні загалом по місту характеризувався, як дуже високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на трьох постах він характеризувався, як дуже високий, на дев’яти – як високий, на одному – як підвищений,  на одному посту – як низький. На двох постах ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

Цьогорічний серпень у Києві виявився найсухішим за 125 років спостережень за опадами у столиці. За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, яка розташована на проспекті Науки, опадів випало лише 3 мм, що склало 4% кліматичної норми. Середньомісячна температура серпня у Києві склала +22,6°С, що перевищило кліматичну норму аж на 4,0°С. Загалом увесь серпень був спекотним за температурним режимом. Температура першої і другої декад перевищили кліматич­ну норму на 3,9°С та 3,5°С відповідно; третя декада була вищою за кліматичну норму аж на 4,5°С.

З початку серпня 2015 р. у Києві спостерігались метеорологічні умови, що сприяли накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря.

Українським гідрометцентром на період з 8 по 14 серпня було надано два штормових попередження про високий рівень забруднення атмосферного повітря в Києві, зумовлений антициклональною погодою, спекою, наявністю приземних інверсій, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. У цей період на постах Києва були зафіксовані найбільші концентрації забруднювальних речовин в атмосфері.

Зокрема, протягом 7-15 серпня, на всіх постах міста, за винятком ПСЗ № 5 (пр.Науки) та ПСЗ №15 (Гідропарк) середньодобові концентрації діоксиду азоту та формальдегіду досягали 4,8-5,6 ГДКс.д., а в районах Бессарабської та Московської площ – до 6,7 ГДКс.д.  Після  незначного  зниження  вмісту  цих домішок  у  другій  половині  місяця,  починаючи  з 28 по 31 серпня знову відмічалось зростання середньодобових концентрацій діоксиду азоту до 5,0-5,7 ГДКс.д., формальдегіду – до 4,4-5,6 ГДКс.д. на 12-ти ПСЗ. Вміст інших домішок у повітрі міста був відносно стабільним протягом усього серпня: найвищі середньодобові концентрації діоксиду сірки не перевищували середньодобові ГДК, оксиду азоту та завислих речовин – на деяких постах досягали 1,2-1,8 ГДКс.д.

У серпні загалом по місту середньомісячна концентрація діоксиду азоту досягала 4,3 ГДКс.д., формальдегіду – 4,0 ГДКс.д., оксиду азоту – 1,8 ГДКс.д., фтористого водню – 1,2 ГДКс.д. 

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними та максимальними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. майже на всіх постах. Найбільші середньомісячні концентра­ції відмічені на Бессарабській площі – 5,0 ГДКс.д., вулицях Олександра Довженка, Каунаській, Семена Скляренка, Московській площі, проспектах Перемоги та Оболонському – 4,8 ГДКс.д. На інших постах середній вміст діоксиду азоту був на рівні 3,3-4,5 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,8 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на Московській площі становив 2,0 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,8 ГДКм.р., на Оболонському проспекті – 1,7 ГДКм.р., на інших постах – був на рівні 1,2-1,6 ГДКм.р., на ПСЗ № 5 – 0,7 ГДКм.р. Всього у серпні було зафіксовано 354 випадки перевищення ГДКм.р., що становило 35,3% від загальної кількості спостережень по місту (в минулому місяці – 20,8%). Найбільша кількість перевищень зафіксована в районі Московської площі та проспекту Перемоги – 47%, на вулиці Скляренка, Оболонському проспекті,  Бессарабській  площі –  42-43,5%.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. на Бессарабській площі та проспекті Перемоги в 1,3 раза; на інших постах були на рівні 0,7-0,8 ГДКс.д. Максимальний вміст завислих речовин на постах був у межах 0,2-0,4 ГДКм.р.

Вміст діоксиду сірки за середніми та максимальними концентраціями на постах і загалом по місту не перевищував рівнів відповідних санітарно-гігієнічних нормативів.

Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю досягали: в районі Бессарабської площі 1,2 ГДКс.д., на інших постах були у межах 0,1-0,9 ГДКс.д. Максимальні концентрації оксиду вуглецю становили: на вулиці Скляренка – 1,8 ГДКм.р., на перетині вулиці Академіка Стражеска та бульвару Лепсе – 1,6 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,2 ГДКм.р., на Московській площі – 1,0 ГДКм.р.; на інших постах були у межах 0,2-0,8 ГДКм.р. На ПСЗ № 1 та ПСЗ № 7 кількість випадків перевищення ГДКм.р. з оксиду вуглецю становила 4%, на ПСЗ № 21 – 2,2%, загалом по місту – 0,6%.

Вміст формальдегіду в повітрі міста у серпні значно підвищився і на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, середньомісячні концентрації перевищували рівень ГДКс.д. у 1,7 – 4,7 раза. Високі середньомісячні концентрації формальдегіду були зафіксовані на Бессарабській площі – 4,7 ГДКс.д., Московській площі, проспектах Перемоги і Оболонському, вулицях Стражеска і Скляренка – 4,3 ГДКс.д. В районі Гідропарку середньомісячна концентрація формальдегіду досягала 2,3 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,7 ГДКс.д.  Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,3-0,8 ГДКм.р.

Середньомісячна концентрація оксиду азоту у серпні становила 1,8 ГДКс.д., максимальна – 0,6 ГДКм.р. Оксид азоту визначався тільки на ПСЗ №20 (Московська площа) –  в районі інтенсивного руху автотранспорту.

За інтегральним показником – ІЗА найбільш забрудненими у серпні були райони Бессарабської площі, Московської площі та проспекту Перемоги, де рівень забруднення повітря характеризувався як дуже високий. Райони вулиці Скляренка, Оболонського проспекту, площі Перемоги, вулиць Довжен­ка, Каунаська, Стражеска, бульвару Лесі Українки, вулиці Попудренка та Гідропарку характеризу­вались високим рівнем забруднення. В районі вулиці Сергія Лазо рівень забруднення повітря був підвищеним, на проспекті Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії) – низьким (див. рис.).

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря порівняно з попереднім місяцем та серпнем 2014 р. значно підвищився – з «високого» до «дуже високого рівня» (за ІЗА), що викликано було погодними умовами серпня – високою температурою повітря, приземними інверсіями, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. Зафіксовано зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту, формальдегіду, фтористого водню, а порівняно з минулим роком – ще й фенолу.


Київська область.

Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря у червні проводились на двох постах міста Біла Церква та на одному посту в містах Бровари, Обухів, Українка. Визначався вміст чотирьох основних домішок (завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту) і вміст важких металів. У місті Біла Церква у червні було відібрано і проаналізовано 576 проб, у Броварах, Обухові та Українці – по 288 проб.

Загальний рівень забруднення повітря в усіх містах оцінювався, як низький. У повітрі міст Київської області середньомісячні концентрації завислих речовин, діоксиду сірки та оксиду вуглецю у червні не перевищували відповідні ГДКс.д. Підвищений рівень забруднення спостерігався лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого у Білій Церкві була на рівні 2,5 ГДКс.д., в Броварах – 2,3 ГДКс.д., в Українці – 2,2 ГДКс.д., Обухові – 2,1 ГДКс.д.

У порівнянні з червнем минулого року підвищення вмісту діоксиду азоту спостерігалось у місті Біла Церква, Бровари, Обухів. Підвищення вмісту оксиду вуглецю відмічено у Броварах та Обухові.


ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ.

Спостереження за станом забруднення води р. Дніпро (Канівське водосховище) в районі Києва проводились у червні  в 3-х створах – 1,5 км вище міста, в межах міста, 6 км нижче міста на  9-ти вертикалях.

Якість води у Дніпрі визначалась за гідрохімічними та гідробіологічними показниками. У червні було відібрано 18 проб, в яких визначалось до 40 хімічних речовин. За даними спостережень кисневий режим річки був задовільний. Однак, води Дніпра були забруднені сполуками азоту амонійного на рівні 1 - 8 ГДК, азоту нітритного – 1 - 4 ГДК, сполуками   хрому шестивалентного – 5 – 10 ГДК, цинку – 1 – 11 ГДК, мангану – 2 - 16 ГДК, міді – 1 - 22 ГДК. Вміст заліза загального був на рівні ГДК,  концентрації нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) не перевищували відповідні нормативи, феноли у воді не виявлені.

У порівнянні з червнем  2016 р.  у воді р. Дніпро в районі Києва збільшився вміст  сполук цинку,  хрому шестивалентного, мангану. Поряд з цим відбулось деяке зменшення вмісту сполук азоту амонійного. 

На гідробіологічні показники було відібрано 9 проб води, проведено 18 експериментів з визначення токсичності вод для життєдіяльності гідробіонтів.

За результатами біотестування вод Канівського водосховища було встановлено гостру токсичну дію вод на виживаність і плодючість тест-об’єкту ракоподібних Ceriodaphnia affinis у створі 1,5 км вище м. Київ (лівий берег), та встановлено гостру токсичну дію вод на виживаність тест-об’єкту у створі в межах м. Київ (лівий берег). У створі 1,5 км вище міста (середина водосховища) встановлено хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкту.

У всіх інших створах та вертикалях в районі Києва за результатами дослідів встановлено відсутність токсичної дії вод водосховища на плодючість та виживаність тест-об’єкту.

новини ЦГО
24.07.2017  Перший температурний рекорд цьогорічного літа
22 липня кияни пережили найтеплішу ніч за 137 років метеорологічних спостережень у столиці. За
03.07.2017  Перший місяць літа у столиці виявився теплим та сухим
  За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії середньомісячна
08.06.2017  Несміливе нинішнє літо показало свій спекотний характер
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії 7 червня у Києві вперше
02.06.2017  Підсумки досить теплої і сухої календарної весни у столиці
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії середньовесняна темпера
01.06.2017  Погодні підсумки типового травня у столиці
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії середньомісячна темпера



ваш IP 54.145.64.172
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії