ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
імені Бориса Ізмаїловича Срезневського
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ СПОЖИВАЧІВ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДОВІДОК ВИКОРИСТОВУЄ ДАНІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ НАЙПОВНІШИЙ І НАЙРЕТЕЛЬНІШИЙ КРИТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ У ВІДПОВІДНИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ОБСЕРВАТОРІЇ
  головна |  новини |  контакти |  гостьова книга |  файли |  документи |  аудіозаписи |  паспорт погоди | 
за місяць
44154 переглядів
786 відвідувачів
1225 сессій



Про стан забруднення навколишнього природного середовища у м. Києві і Київській області у  жовтні  2017 року

АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

Центральною геофізичною обсерваторією спостереження за забрудненням  атмосферного повітря  проводились на 16 стаціонарних постах міста Києва  (на ПСЗ № 10 та ПСЗ №13 спостереження проводились не в повному обсязі через відключення від електромережі).

Місто Київ.

Для визначення забруднення повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6496 проб. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів та ін. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

Завдяки сезонному зниженню температури повітря та випадінню великої кількості опадів (більше двох кліматичних норм) загальний рівень забруднення повітря (за ІЗА) у жовтні знизився, однак залишився на рівні «високого». По території міста рівень забруднення відрізнявся: на дев’яти постах він характеризувався, як високий, на  трьох – як підвищений, на двох – як низький. По постах №№ 10, 13  ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

У жовтні загалом по місту середньомісячна концентрація діоксиду азоту досягала 2,8 ГДКс.д., фенолу – 1,7 ГДКс.д., формальдегіду – 1,3 ГДКс.д., оксиду азоту - 1,2 ГДКс.д.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. на Бессарабській площі та проспекті Перемоги в 1,3 раза. Максимальні разові концентрації завислих речовин  коливались у межах 0,2-0,6 ГДКм.р.

Найвищі середньомісячні та разові концентрації оксиду вуглецю на рівні 1,0 ГДК зафіксовані в районах Бессарабської площі та Деміївської площі. Максимальна концентрація оксиду вуглецю на рівні 1,0 ГДКм.р. зафіксована також на проспекті Перемоги (район метро Святошин). На інших постах середньомісячні концентрації були у межах 0,2-0,8 ГДКс.д., максимальні – 0,4-0,8 ГДКм.р.

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними концентраціями майже на всіх постах перевищував рівень ГДКс.д.  Найбільші середньомісячні  концентрації на рівні 3,8 ГДКс.д. відмічені на Бессарабській площі та вулиці Інженера Бородіна, 3,5 ГДКс.д. – на проспекті Перемоги та вулиці Каунаській. На інших постах середній вміст діоксиду азоту становив 2,3-3,3 ГДКс.д.,  на проспекті Науки – 0,8 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на рівні 1,4 ГДКм.р. зафіксовано на проспекті Перемоги, вулицях Інженера Бородіна та Скляренка. Ще на семи постах максимальний вміст діоксиду азоту досягав 1,0-1,3 ГДКм.р. Найбільша кількість випадків перевищення ГДКм.р. з діоксиду азоту спостерігалась на проспекті Перемоги та Бессарабській площі – 10,6% та 10% відповідно; загалом по місту вона становила 3,5% (в минулому місяці – 5,3%).

Середньомісячні  концентрації формальдегіду майже на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, перевищували рівень ГДКс.д. у 1,3-2,0 рази. Середньомісячна концентрація формальдегіду на рівні 2,0 ГДКс.д. була зафіксована на Бессарабській площі та проспекту Перемоги, а в районі проспекту Науки (ПСЗ № 5) вміст формальдегіду був найнижчим і досягав 0,7 ГДКс.д.  Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,1-0,3 ГДКм.р.

Середньомісячний вміст оксиду азоту досягав 1,2 ГДКс.д., максимальний – 0,4 ГДКм.р.

Вміст фенолу в повітрі Києва у жовтні продовжував знижуватись. За середньомісячними значеннями на усіх 6-ти ПСЗ, де проводились спостереження, він становив 1,7-2,0 ГДКс.д. Максимальні концентрації фенолу  були на рівні 0,8-1,0 ГДКм.р.

Середньомісячні концентрації сірководню на трьох постах, де вимірювалась ця домішка, становили 0,002 мг/м3, максимальні – 0,003-0,005 мг/м3 (0,4-0,6 ГДКм.р.).

З хлористого водню, фтористого водню, діоксиду сірки та аміаку середньомісячні та максимальні концентрації не перевищували рівнів відповідних санітарно гігієнічних норм.

Загальний рівень забруднення атмосфери у жовтні по місту характеризувався, як високий. Найбільш забрудненими були Бессарабська площа, Оболонський проспект, вулиця Каунаська та вулиця Семена Скляренка, проспект Перемоги та Деміївська площа (Центральний автовокзал). Високим рівнем забруднення повітря характеризувались також райони вулиці Олександра Довженка (поблизу метро Шулявка), бульвару Лесі Українки, вулиці Академіка Стражеска (перетин з бульваром Вацлава Гавела).

На вулицях Попудренка, Інженера Бородіна (район ДВРЗ) та площі Перемоги фіксувався підвищений рівень забруднення повітря. Низьким забрудненням повітря характеризувались проспект Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії) та район Гідропарку.

Порівняно з вереснем цього року забруднення атмосферного повітря у Києві майже за всіма домішками знизилось, що пов’язано з метеорологічними умовами жовтня: зниженням температури повітря, проходженням атмосферних фронтів, великою кількістю опадів.

У порівнянні з жовтнем 2016 р. рівень забруднення повітря підвищився, в основному за рахунок зростання вмісту фенолу, діоксиду азоту та формальдегіду.

Для визначення забрудненості повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6734 проби. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів та ін. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) загальний рівень забруднення у серпні загалом по місту характеризувався, як дуже високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на трьох постах він характеризувався, як дуже високий, на дев’яти – як високий, на одному – як підвищений,  на одному посту – як низький. На двох постах ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

Цьогорічний серпень у Києві виявився найсухішим за 125 років спостережень за опадами у столиці. За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, яка розташована на проспекті Науки, опадів випало лише 3 мм, що склало 4% кліматичної норми. Середньомісячна температура серпня у Києві склала +22,6°С, що перевищило кліматичну норму аж на 4,0°С. Загалом увесь серпень був спекотним за температурним режимом. Температура першої і другої декад перевищили кліматич­ну норму на 3,9°С та 3,5°С відповідно; третя декада була вищою за кліматичну норму аж на 4,5°С.

З початку серпня 2015 р. у Києві спостерігались метеорологічні умови, що сприяли накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря.

Українським гідрометцентром на період з 8 по 14 серпня було надано два штормових попередження про високий рівень забруднення атмосферного повітря в Києві, зумовлений антициклональною погодою, спекою, наявністю приземних інверсій, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. У цей період на постах Києва були зафіксовані найбільші концентрації забруднювальних речовин в атмосфері.

Зокрема, протягом 7-15 серпня, на всіх постах міста, за винятком ПСЗ № 5 (пр.Науки) та ПСЗ №15 (Гідропарк) середньодобові концентрації діоксиду азоту та формальдегіду досягали 4,8-5,6 ГДКс.д., а в районах Бессарабської та Московської площ – до 6,7 ГДКс.д.  Після  незначного  зниження  вмісту  цих домішок  у  другій  половині  місяця,  починаючи  з 28 по 31 серпня знову відмічалось зростання середньодобових концентрацій діоксиду азоту до 5,0-5,7 ГДКс.д., формальдегіду – до 4,4-5,6 ГДКс.д. на 12-ти ПСЗ. Вміст інших домішок у повітрі міста був відносно стабільним протягом усього серпня: найвищі середньодобові концентрації діоксиду сірки не перевищували середньодобові ГДК, оксиду азоту та завислих речовин – на деяких постах досягали 1,2-1,8 ГДКс.д.

У серпні загалом по місту середньомісячна концентрація діоксиду азоту досягала 4,3 ГДКс.д., формальдегіду – 4,0 ГДКс.д., оксиду азоту – 1,8 ГДКс.д., фтористого водню – 1,2 ГДКс.д. 

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними та максимальними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. майже на всіх постах. Найбільші середньомісячні концентра­ції відмічені на Бессарабській площі – 5,0 ГДКс.д., вулицях Олександра Довженка, Каунаській, Семена Скляренка, Московській площі, проспектах Перемоги та Оболонському – 4,8 ГДКс.д. На інших постах середній вміст діоксиду азоту був на рівні 3,3-4,5 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,8 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на Московській площі становив 2,0 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,8 ГДКм.р., на Оболонському проспекті – 1,7 ГДКм.р., на інших постах – був на рівні 1,2-1,6 ГДКм.р., на ПСЗ № 5 – 0,7 ГДКм.р. Всього у серпні було зафіксовано 354 випадки перевищення ГДКм.р., що становило 35,3% від загальної кількості спостережень по місту (в минулому місяці – 20,8%). Найбільша кількість перевищень зафіксована в районі Московської площі та проспекту Перемоги – 47%, на вулиці Скляренка, Оболонському проспекті,  Бессарабській  площі –  42-43,5%.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. на Бессарабській площі та проспекті Перемоги в 1,3 раза; на інших постах були на рівні 0,7-0,8 ГДКс.д. Максимальний вміст завислих речовин на постах був у межах 0,2-0,4 ГДКм.р.

Вміст діоксиду сірки за середніми та максимальними концентраціями на постах і загалом по місту не перевищував рівнів відповідних санітарно-гігієнічних нормативів.

Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю досягали: в районі Бессарабської площі 1,2 ГДКс.д., на інших постах були у межах 0,1-0,9 ГДКс.д. Максимальні концентрації оксиду вуглецю становили: на вулиці Скляренка – 1,8 ГДКм.р., на перетині вулиці Академіка Стражеска та бульвару Лепсе – 1,6 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,2 ГДКм.р., на Московській площі – 1,0 ГДКм.р.; на інших постах були у межах 0,2-0,8 ГДКм.р. На ПСЗ № 1 та ПСЗ № 7 кількість випадків перевищення ГДКм.р. з оксиду вуглецю становила 4%, на ПСЗ № 21 – 2,2%, загалом по місту – 0,6%.

Вміст формальдегіду в повітрі міста у серпні значно підвищився і на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, середньомісячні концентрації перевищували рівень ГДКс.д. у 1,7 – 4,7 раза. Високі середньомісячні концентрації формальдегіду були зафіксовані на Бессарабській площі – 4,7 ГДКс.д., Московській площі, проспектах Перемоги і Оболонському, вулицях Стражеска і Скляренка – 4,3 ГДКс.д. В районі Гідропарку середньомісячна концентрація формальдегіду досягала 2,3 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,7 ГДКс.д.  Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,3-0,8 ГДКм.р.

Середньомісячна концентрація оксиду азоту у серпні становила 1,8 ГДКс.д., максимальна – 0,6 ГДКм.р. Оксид азоту визначався тільки на ПСЗ №20 (Московська площа) –  в районі інтенсивного руху автотранспорту.

За інтегральним показником – ІЗА найбільш забрудненими у серпні були райони Бессарабської площі, Московської площі та проспекту Перемоги, де рівень забруднення повітря характеризувався як дуже високий. Райони вулиці Скляренка, Оболонського проспекту, площі Перемоги, вулиць Довжен­ка, Каунаська, Стражеска, бульвару Лесі Українки, вулиці Попудренка та Гідропарку характеризу­вались високим рівнем забруднення. В районі вулиці Сергія Лазо рівень забруднення повітря був підвищеним, на проспекті Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії) – низьким (див. рис.).

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря порівняно з попереднім місяцем та серпнем 2014 р. значно підвищився – з «високого» до «дуже високого рівня» (за ІЗА), що викликано було погодними умовами серпня – високою температурою повітря, приземними інверсіями, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. Зафіксовано зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту, формальдегіду, фтористого водню, а порівняно з минулим роком – ще й фенолу.


Київська область.

Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря у жовтні проводились на двох постах міста Біла Церква та на одному посту в містах Бровари, Обухів, Українка. Визначався вміст чотирьох основних домішок (завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту) і вміст важких металів. У місті Біла Церква у жовтні було відібрано і проаналізовано 500 проб, у Броварах, Обухові та Українці – по 300 проб повітря.

Загальний рівень забруднення повітря в усіх містах оцінювався, як низький.

У повітрі міст Київської області середньомісячні концентрації завислих речовин, діоксиду сірки та оксиду вуглецю у жовтні не перевищували відповідні ГДКс.д.

Підвищений рівень забруднення спостерігався лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого у Білій Церкві була на рівні 2,0 ГДКс.д., у Броварах та Українці – 1,8 ГДКс.д., в Обухові – 1,5 ГДКс.д.

Порівняно з жовтнем минулого року у місті Бровари підвищились концентрації діоксиду азоту, в Обухові -  знизились; вміст  інших домішок у контрольованих містах області суттєво  не змінився.

Додаткові дані по важких металах в м.Києві та містах Київської області за III квартал 2017 р.

На семи постах Києва щомісячно визначався вміст восьми важких металів: кадмію, заліза, мангану, нікелю, свинцю, хрому та цинку. Середні за ІІІ квартал концентрації важких металів у повітрі основному не досягали рівня 0,1 ГДКс.д.

Лише середній вміст свинцю (за ІІІ квартал) на всіх постах спостережень та по місту загалом становив 0,1 ГДКс.д., а максимальні з середньомісячних концентрацій в районах Бессарабської та Деміївської площ становили 0,2 ГДКс.д. (зафіксовані у вересні).

Максимальна з середньомісячних концентрацій міді у липні в районі вулиці Інженера Бородіна також досягла 0,2 ГДКс.д.

За даними спостережень за вмістом важких металів у Білій Церкві, Броварах, Обухові, Українці середній та максимальний з середньомісячних концентрацій вміст цих домішок у третьому кварталі був на рівні <0,1-0,1 ГДКс.д. Середня за ІІІ квартал концентрація свинцю на рівні 0,1 ГДКс.д. спостерігалась  у містах Біла Церква, Обухів та Українка.


ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ.

Спостереження за станом забруднення води р. Дніпро (Канівське водосховище) в районі Києва проводились у жовтні  в 3-х створах – 1,5 км вище міста, в межах міста, 6 км нижче міста на  9-ти вертикалях. Якість води у Дніпрі визначалась за гідрохімічними та гідробіологічними показниками.

У жовтні було  відібрано 18 проб, в яких визначалось до 40 хімічних речовин.

За даними спостережень кисневий режим річки був задовільний.

Води Дніпра були забруднені сполуками азоту амонійного на рівні 1 - 4 ГДК, азоту нітритного – 1-5 ГДК,  сполуками хрому шестивалентного – 3 - 6 ГДК,  цинку   та міді – 1 - 7 ГДК,   мангану  – 2 - 23 ГДК,   фенолами  - 1 - 2  ГДК. Концентрації  сполук заліза загального, нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) не перевищували відповідні нормативи.

У порівнянні з жовтнем  2016 р. у воді р. Дніпро в районі Києва дещо зменшився вміст сполук азоту нітритного, сполук цинку та хрому шестивалентного.

За результатами біотестування (визначення токсичності вод для життєдіяльності гідробіонтів) води  Канівського водосховища (р. Дніпро) в районі Києва було встановлено відсутність токсичної дії вод водосховища на виживання тест-об’єкту. У всіх створах в районі Києва було встановлено хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкту ракоподібних Ceriodaphnia affinis.

новини ЦГО
01.11.2017  Погодні підсумки типового за температурою, але значно вологішого жовтня у столиці
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневськ
23.10.2017  У столиці закінчився безморозний період
23 жовтня у Києві вперше цієї осені на метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Б
17.10.2017  До столиці завітало «бабине літо»
Як ми й передбачили в інформації про початок метеорологічної осені 26 вересня, до Києва у понеді
02.10.2017  Погодні підсумки контрастного вересня у столиці
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневськ
27.09.2017  У вівторок до столиці прийшла метеорологічна осінь
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневськ



ваш IP 54.225.16.10
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії