ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
імені Бориса Срезневського
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ СПОЖИВАЧІВ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДОВІДОК ВИКОРИСТОВУЄ ДАНІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ НАЙПОВНІШИЙ І НАЙРЕТЕЛЬНІШИЙ КРИТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ У ВІДПОВІДНИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ОБСЕРВАТОРІЇ
  головна |  новини |  контакти |  гостьова книга |  файли |  документи |  аудіозаписи |  паспорт погоди | 
за місяць
50771 переглядів
907 відвідувачів
1625 сессій



Про стан забруднення навколишнього природного середовища у м. Києві і Київській області у  грудні  2017 року

АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

Центральною геофізичною обсерваторією спостереження за забрудненням  атмосферного повітря  проводились на 16 стаціонарних постах міста Києва  (на ПСЗ № 10 та ПСЗ №13 спостереження проводились не в повному обсязі через відключення від електромережі). 

Місто Київ.

Для визначення забруднення повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6816 проб. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і оксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) рівень забруднення у грудні  загалом  по місту  характеризувався, як  високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на двох постах він характеризувався, як низький, на трьох – як підвищений, на дев’яти – як високий.  На ПСЗ №10 та ПСЗ №13 ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

У грудні загалом по місту середньомісячна концентрація діоксиду азоту досягала 3,0 ГДКс.д., формальдегіду – 2,0 ГДКс.д.,  оксиду азоту – 1,2 ГДКс.д.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. на Бессарабській площі та проспекті Перемоги в 1,3 раза. Максимальні разові концентрації завислих речовин  коливались у межах 0,2-0,6 ГДКм.р.

Найвищий вміст оксиду вуглецю зафіксовано в районах Бессарабської площі та Деміївської площі: середньомісячні концентрації становили 1,2 ГДКс.д., максимальні – 1,0 ГДКм.р. На інших постах середньомісячні концентрації оксиду вуглецю були у межах 0,2-0,9 ГДКс.д., максимальні – 0,2-0,8 ГДКм.р.

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. на всіх постах, крім ПСЗ № 5 (пр. Науки). Найбільші з них відмічені на Бессарабській площі – 4,0 ГДКс.д., Деміївській площі, проспекті Перемоги, вулицях Скляренка, Каунаській, Інженера Бородіна – 3,5 ГДКс.д. На інших постах середній вміст діоксиду азоту був у межах 2,0-3,3 ГДКс.д., на проспекті Науки – 0,3 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на рівні 1,2 ГДКм.р. зафіксовано в районах Бессарабської і Деміївської площ, проспекту Перемоги, вулиць Скляренка, Каунаської та Академіка Стражеска (перетин з бульваром Вацлава Гавела). Ще на п’яти постах максимальний вміст діоксиду азоту досягав 1,0-1,1 ГДКм.р. Найбільша кількість випадків перевищення ГДКм.р. з діоксиду азоту спостерігалась на вулиці Каунаській – 18,0%, Бессарабській площі – 16,0%, проспекті Перемоги – 10,0%; загалом по місту вона становила 3,6% (в минулому місяці – 1,8%).

Середньомісячні  концентрації формальдегіду майже на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, перевищували рівень ГДКс.д. у 1,3-2,3 раза. Середньомісячні концентрації формальдегіду на рівні 2,3 ГДКс.д. були зафіксовані на Бессарабській площі та проспекті Перемоги, а в районі проспекту Науки вміст формальдегіду був найнижчим і досягав 1,0 ГДКс.д.  Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,2-0,3 ГДКм.р.

Середньомісячний вміст оксиду азоту досягав 1,2 ГДКс.д., максимальний – 0,3 ГДКм.р.

Вміст фенолу в повітрі Києва продовжував знижуватись і у грудні вже не перевищував допустимих рівнів. За середньомісячними значеннями на усіх 6-ти ПСЗ, де проводились спостереження, він становив 0,7-1,0 ГДКс.д. Максимальні концентрації фенолу  були на рівні 0,4-1,0 ГДКм.р.

Середньомісячні концентрації сірководню на трьох постах, де вимірювалась ця домішка, становили 0,001 мг/м3, максимальні – 0,001-0,002 мг/м3 (0,1-0,3 ГДКм.р.).

З хлористого водню, фтористого водню, діоксиду сірки та аміаку середньомісячні та максимальні концентрації не досягали рівнів відповідних санітарно гігієнічних нормативів.

Найбільш забрудненим у грудні був район Бессарабської площі, де значення ІЗА було найбільшим і рівень забруднення характеризувався як  високий (див. рис.).

Високим забрудненням повітря характеризувались також райони Деміївської площі (Центральний автовокзал), проспект Перемоги, Оболонський проспект, райони вулиць Олександра Довженка (поблизу метро Шулявка), Каунаської, Семена Скляренка, площа Перемоги та бульвар Лесі Українки.

На вулицях Академіка Стражеска, Попудренка та Інженера Бородіна (район ДВРЗ) фіксувався підвищений рівень забруднення повітря.

Низьким забрудненням повітря характеризувались проспект Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії) та район Гідропарку.

Порівняно з листопадом 2017 року рівень забруднення повітря в Києві суттєво не змінився: вміст фенолу знизився, формальдегіду та діоксиду азоту – дещо підвищився.

У порівнянні з груднем 2016 р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря підвищився, в основному за рахунок зростання вмісту фенолу, формальдегіду, діоксиду азоту та оксиду азоту.

 

Для визначення забрудненості повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6734 проби. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів та ін. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) загальний рівень забруднення у серпні загалом по місту характеризувався, як дуже високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на трьох постах він характеризувався, як дуже високий, на дев’яти – як високий, на одному – як підвищений,  на одному посту – як низький. На двох постах ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

Цьогорічний серпень у Києві виявився найсухішим за 125 років спостережень за опадами у столиці. За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, яка розташована на проспекті Науки, опадів випало лише 3 мм, що склало 4% кліматичної норми. Середньомісячна температура серпня у Києві склала +22,6°С, що перевищило кліматичну норму аж на 4,0°С. Загалом увесь серпень був спекотним за температурним режимом. Температура першої і другої декад перевищили кліматич­ну норму на 3,9°С та 3,5°С відповідно; третя декада була вищою за кліматичну норму аж на 4,5°С.

З початку серпня 2015 р. у Києві спостерігались метеорологічні умови, що сприяли накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря.

Українським гідрометцентром на період з 8 по 14 серпня було надано два штормових попередження про високий рівень забруднення атмосферного повітря в Києві, зумовлений антициклональною погодою, спекою, наявністю приземних інверсій, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. У цей період на постах Києва були зафіксовані найбільші концентрації забруднювальних речовин в атмосфері.

Зокрема, протягом 7-15 серпня, на всіх постах міста, за винятком ПСЗ № 5 (пр.Науки) та ПСЗ №15 (Гідропарк) середньодобові концентрації діоксиду азоту та формальдегіду досягали 4,8-5,6 ГДКс.д., а в районах Бессарабської та Московської площ – до 6,7 ГДКс.д.  Після  незначного  зниження  вмісту  цих домішок  у  другій  половині  місяця,  починаючи  з 28 по 31 серпня знову відмічалось зростання середньодобових концентрацій діоксиду азоту до 5,0-5,7 ГДКс.д., формальдегіду – до 4,4-5,6 ГДКс.д. на 12-ти ПСЗ. Вміст інших домішок у повітрі міста був відносно стабільним протягом усього серпня: найвищі середньодобові концентрації діоксиду сірки не перевищували середньодобові ГДК, оксиду азоту та завислих речовин – на деяких постах досягали 1,2-1,8 ГДКс.д.

У серпні загалом по місту середньомісячна концентрація діоксиду азоту досягала 4,3 ГДКс.д., формальдегіду – 4,0 ГДКс.д., оксиду азоту – 1,8 ГДКс.д., фтористого водню – 1,2 ГДКс.д. 

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними та максимальними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. майже на всіх постах. Найбільші середньомісячні концентра­ції відмічені на Бессарабській площі – 5,0 ГДКс.д., вулицях Олександра Довженка, Каунаській, Семена Скляренка, Московській площі, проспектах Перемоги та Оболонському – 4,8 ГДКс.д. На інших постах середній вміст діоксиду азоту був на рівні 3,3-4,5 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,8 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на Московській площі становив 2,0 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,8 ГДКм.р., на Оболонському проспекті – 1,7 ГДКм.р., на інших постах – був на рівні 1,2-1,6 ГДКм.р., на ПСЗ № 5 – 0,7 ГДКм.р. Всього у серпні було зафіксовано 354 випадки перевищення ГДКм.р., що становило 35,3% від загальної кількості спостережень по місту (в минулому місяці – 20,8%). Найбільша кількість перевищень зафіксована в районі Московської площі та проспекту Перемоги – 47%, на вулиці Скляренка, Оболонському проспекті,  Бессарабській  площі –  42-43,5%.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. на Бессарабській площі та проспекті Перемоги в 1,3 раза; на інших постах були на рівні 0,7-0,8 ГДКс.д. Максимальний вміст завислих речовин на постах був у межах 0,2-0,4 ГДКм.р.

Вміст діоксиду сірки за середніми та максимальними концентраціями на постах і загалом по місту не перевищував рівнів відповідних санітарно-гігієнічних нормативів.

Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю досягали: в районі Бессарабської площі 1,2 ГДКс.д., на інших постах були у межах 0,1-0,9 ГДКс.д. Максимальні концентрації оксиду вуглецю становили: на вулиці Скляренка – 1,8 ГДКм.р., на перетині вулиці Академіка Стражеска та бульвару Лепсе – 1,6 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,2 ГДКм.р., на Московській площі – 1,0 ГДКм.р.; на інших постах були у межах 0,2-0,8 ГДКм.р. На ПСЗ № 1 та ПСЗ № 7 кількість випадків перевищення ГДКм.р. з оксиду вуглецю становила 4%, на ПСЗ № 21 – 2,2%, загалом по місту – 0,6%.

Вміст формальдегіду в повітрі міста у серпні значно підвищився і на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, середньомісячні концентрації перевищували рівень ГДКс.д. у 1,7 – 4,7 раза. Високі середньомісячні концентрації формальдегіду були зафіксовані на Бессарабській площі – 4,7 ГДКс.д., Московській площі, проспектах Перемоги і Оболонському, вулицях Стражеска і Скляренка – 4,3 ГДКс.д. В районі Гідропарку середньомісячна концентрація формальдегіду досягала 2,3 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,7 ГДКс.д.  Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,3-0,8 ГДКм.р.

Середньомісячна концентрація оксиду азоту у серпні становила 1,8 ГДКс.д., максимальна – 0,6 ГДКм.р. Оксид азоту визначався тільки на ПСЗ №20 (Московська площа) –  в районі інтенсивного руху автотранспорту.

За інтегральним показником – ІЗА найбільш забрудненими у серпні були райони Бессарабської площі, Московської площі та проспекту Перемоги, де рівень забруднення повітря характеризувався як дуже високий. Райони вулиці Скляренка, Оболонського проспекту, площі Перемоги, вулиць Довжен­ка, Каунаська, Стражеска, бульвару Лесі Українки, вулиці Попудренка та Гідропарку характеризу­вались високим рівнем забруднення. В районі вулиці Сергія Лазо рівень забруднення повітря був підвищеним, на проспекті Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії) – низьким (див. рис.).

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря порівняно з попереднім місяцем та серпнем 2014 р. значно підвищився – з «високого» до «дуже високого рівня» (за ІЗА), що викликано було погодними умовами серпня – високою температурою повітря, приземними інверсіями, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. Зафіксовано зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту, формальдегіду, фтористого водню, а порівняно з минулим роком – ще й фенолу.


Київська область.

Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря у грудні проводились на двох постах міста Біла Церква та на одному посту в містах Бровари, Обухів, Українка.

Визначався вміст чотирьох основних домішок (завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту) і вміст важких металів.

У місті Біла Церква у грудні було відібрано і проаналізовано 600 проб, у Броварах та Українці – по 300 проб, в Обухові – 168 проб повітря.

Загальний рівень забруднення повітря в усіх містах оцінювався, як низький.

У повітрі міст Київської області середньомісячні концентрації завислих речовин, діоксиду сірки та оксиду вуглецю у грудні не перевищували відповідні ГДКс.д.

Підвищений рівень забруднення спостерігався лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого у Білій Церкві та Українці була на рівні 2,0 ГДКс.д., у Броварах – 1,8 ГДКс.д., в Обухові – 1,5 ГДКс.д.

Порівняно з груднем 2016 року у місті Українка підвищився середньомісячний вміст діоксиду азоту, в Обухові – завислих речовин. Вміст  інших домішок у контрольованих містах області суттєво  не змінився.

.


ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ.

Спостереження за станом забруднення води р. Дніпро (Канівське водосховище) в районі Києва проводились у грудні в 3-х створах – 1,5 км вище міста, в межах міста, 6 км нижче міста на  5-ти вертикалях. Якість води у Дніпрі визначалась за гідрохімічними показниками.

У грудні було  відібрано 5 проб, в яких визначалось до 40 хімічних речовин.

За даними спостережень кисневий режим річки був задовільний.

Води Дніпра були забруднені сполуками азоту нітритного на рівні 1 - 3 ГДК, сполуками заліза загального та фенолами – 1 - 2 ГДК, хрому шестивалентного – 3 - 5 ГДК, цинку – 3 - 6 ГДК, мангану  – 3 - 8 ГДК,  сполуками міді – 8 ГДК.  Вміст азоту амонійного був майже на рівні ГДК.

Концентрації нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) не перевищували відповідні нормативи.

У порівнянні з груднем  2016 р. у воді р. Дніпро в районі Києва дещо збільшився вміст сполук азоту,  міді,  мангану,  цинку  та  хрому шестивалентного. 

новини ЦГО
19.01.2018  Огляд погоди у Києві на Хрещення Ісуса Христа
Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії  імені Бориса Срезневського підготували огляд
15.01.2018  Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського підвели підсумки першої половини зими у стол
За даними спостережень метеостанції обсерваторії середня температура повітря у Києві за півтора міся
11.01.2018  11 січня – найморозніший день у столиці за 137 років спостереження
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
04.01.2018  Початок січня у столиці розпочався з температурного рекорду
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
03.01.2018  Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського підвели погодні підсумки 2017 року у с
Середньорічна температура минулого року у Києві становила +9,8°С, що на 2,1°С перевищує клім



ваш IP 54.167.126.106
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії